Хвороба Пейроні: Що це таке та як її лікувати
Хвороба Пейроні – це захворювання, яке призводить до утворення фіброзних бляшок в тканинах статевого члена, що можуть спричинити його викривлення. Це може бути болючим та психологічно стресовим станом для чоловіків, оскільки воно безпосередньо впливає на їх сексуальне здоров’я та впевненість у собі.
Причини хвороби Пейроні
Травми статевого члена – найпоширеніша причина хвороби Пейроні. Травми можуть виникати під час статевого акту або внаслідок інших механічних пошкоджень, що спричиняють утворення рубців в тканинах статевого члена.
Генетичні фактори – спадковість може відігравати роль у розвитку хвороби Пейроні. Якщо в родині є випадки цього захворювання, ризик виникнення хвороби може бути вищим.
Інфекції – деякі інфекції, що впливають на тканини статевого члена, можуть викликати запальні процеси, що в подальшому сприяють утворенню фіброзних бляшок.
Куріння – куріння може порушувати кровообіг і підвищувати ризик розвитку хвороби Пейроні, оскільки негативно впливає на еластичність судин та тканин.
Порушення кровообігу – проблеми з кровообігом, зокрема зниження кровотоку до статевого члена, можуть сприяти розвитку фіброзних змін у його тканинах.
Ревматичні захворювання – деякі аутоімунні або ревматичні захворювання можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком розвитку хвороби Пейроні.
Вікові зміни – з віком колагенові та еластинові волокна в тканинах статевого члена можуть ставати менш еластичними, що може підвищувати ймовірність виникнення фіброзу.
Індивідуальні фізіологічні особливості – у деяких чоловіків тканини статевого члена можуть мати більшу схильність до формування рубців через індивідуальні фізіологічні особливості, навіть без травм
Діагностика хвороби Пейроні
Фізичний огляд
- Лікар проводить огляд статевого члена для виявлення видимих змін, таких як викривлення, ущільнення або бляшки, що можуть бути ознаками хвороби Пейроні. Оцінюється ступінь викривлення статевого члена під час ерекції.
Історія хвороби (анамнез)
- Уролог збирає інформацію про медичну історію пацієнта, зокрема про можливі травми статевого члена, наявність болю, проблеми з ерекцією та інші симптоми, що можуть бути пов’язані з хворобою Пейроні.
Ультразвукове дослідження (УЗД)
- Для детальної оцінки наявності фіброзних утворень або бляшок в тканинах статевого члена проводиться ультразвукове дослідження, що дозволяє виявити їх розмір, розташування та вплив на кровообіг.
Ехографія з допплерівським режимом
- Цей метод використовується для оцінки кровообігу в статевому члені. Він допомагає визначити, чи є порушення кровопостачання, що може бути пов’язано з хворобою Пейроні.
Тест на ерекцію
- Лікар може провести тест на ерекцію для оцінки тяжкості викривлення та функціональних порушень. Це може включати як спонтанну ерекцію, так і ерекцію, індуковану медикаментозними препаратами.
Клінічні тести та аналізи
- Аналізи на рівень гормонів, в тому числі тестостерону, можуть бути призначені для виключення гормональних порушень, які також можуть впливати на сексуальну функцію та сприяти розвитку хвороби Пейроні.
Психологічна оцінка
- Оскільки хвороба Пейроні може викликати емоційний стрес, психолог може допомогти оцінити психологічний стан пацієнта, виявити депресію чи тривожність, що можуть виникати через фізичні зміни в статевому органі.
Вибір методу лікування
Метод лікування залежить від:
- Ступеня тяжкості захворювання.
- Віку пацієнта.
- Психо-емоційного стану пацієнта.
- Наявності супутніх захворювань.
Для кожного пацієнта уролог підбирає індивідуальний план лікування, що забезпечить оптимальний результат.
Тактика лікування хвороби Пейроні
Лікування хвороби Пейроні залежить від тяжкості захворювання, ступеня викривлення статевого члена, наявності болю та впливу на сексуальну функцію. Існують як консервативні, так і хірургічні методи лікування, які можуть бути використані окремо або в комбінації.
1. Консервативне лікування
Медикаментозне лікування
- Протизапальні препарати: Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) можуть бути використані для зменшення болю та запалення в області статевого члена.
- Вітаміни та антиоксиданти: Деякі дослідження показують, що вітамін E або інші антиоксиданти можуть допомогти зменшити симптоми, хоча ефективність цих препаратів залишається під питанням.
- Ін’єкції в статевий член: Препарати, такі як інтерферон або верапаміл, можуть бути введені прямо в тканини статевого члена для розчинення фіброзних бляшок і зменшення їх розміру. Це може покращити форму статевого члена та зменшити біль.
Лікування за допомогою тракційних пристроїв (розтягування)
- Спеціальні пристрої для розтягування статевого члена можуть допомогти зменшити викривлення. Це може бути рекомендовано на ранніх стадіях захворювання, коли тканини ще не сильно ущільнені.
Вакумні пристрої
- Вакуумні помпи можуть допомогти покращити кровообіг в статевому члені, що сприяє покращенню ерекції та зменшенню викривлення.
Ін’єкції у тканини статевого члена
- Введення препаратів, таких як колагеназа, може сприяти розчиненню фіброзних утворень. Це застосовується для зменшення болю та поліпшення форми статевого члена.
Фізіотерапія та масаж
- Деякі методи фізіотерапії або масажу можуть допомогти зменшити болючість і покращити гнучкість тканин статевого члена. Однак ці методи не мають науково підтвердженої ефективності для корекції викривлення.
2. Хірургічне лікування
Пенілопротезування
- Якщо хвороба Пейроні викликає серйозні порушення ерекції та інші методи не дали результату, може бути рекомендована імплантація протезу статевого члена. Цей метод забезпечує постійну ерекцію незалежно від наявності фіброзних змін.
Корекція викривлення (пелектомія або векторна пластика)
- Операція націлена на корекцію викривлення статевого члена. Один з методів полягає в зрізанні фіброзних утворень і переналаштуванні тканин, щоб випрямити статевий член.
- У деяких випадках може бути виконана операція для вкорочення більш сильної сторони статевого члена або його подовження за допомогою пластики.
Пластика шкіри та тканин
- Пластика шкіри та тканин статевого члена може бути застосована для виправлення зовнішнього вигляду статевого органа, якщо є значні косметичні дефекти.
3. Психологічна підтримка
Психотерапія
- Оскільки хвороба Пейроні часто супроводжується психологічними труднощами, такими як зниження самооцінки, депресія або тривожність, пацієнтам рекомендується звертатися за допомогою до психолога чи сексолога для покращення емоційного стану.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
- Цей вид терапії допомагає пацієнтам справлятися з емоційними переживаннями, пов’язаними з хворобою, та покращує їхню здатність адаптуватися до змін в сексуальному здоров’ї.
4. Спостереження та підтримка
- Регулярний моніторинг
- У випадках, коли захворювання не прогресує швидко і не викликає серйозних проблем, лікар може рекомендувати періодичне спостереження для оцінки розвитку хвороби та визначення необхідності в подальшому лікуванні.
Перебування в стаціонарі:
Під час перебування в післяопераціному періоді, наші пацієнти забезпечені усіма комфортними умовами.
Перебування в стаціонарі включає в себе:
1. Окрему ванну кімнату (душова кабіна, туалет);
2. Телефізор та WI-FI;
2. Кондиціонер;
3. Системою вентиляції та очищення повітря;
4. Холодильник та електрочайник;
5. Цілодобовий нагляд чергових лікарів (хірург та анестезіолог);
6. Сніданок;
Уролог Липка Василь Тарасович
Вам потрібна кваліфікована допомога при урологічних захворюваннях у Чернівцях? Звертайтеся до лікаря уролога Василя Тарасовича Липки. Лікар проводить фахові консультації для дорослих та дітей з метою огляду та діагностики, амбулаторного та стаціонарного лікування для пацієнтів із скаргами на роботу зі сторони сечовидільної та сечостатевої системи. Пропонує тільки ефективне лікування для найшвидшого поліпшення вашого здоров`я.